.JPG)
.JPG)
.JPG)
14 травня 2026 року з нагоди відзначення Дня науки в Україні в Київському національному лінгвістичному університеті розпочала роботу наукова платформа «Ad orbem per linguas. До світу через мови» як майданчик для презентації інновацій та трансферу технологій у різні сфери освітньої і професійної діяльності.
Модератор заходу доцент Ганна ЗІНЧЕНКО зазначила, що основними заходами цієї платформи є Міжнародна науково-практична конференція, круглі столи, панельні дискусії і секційні засідання.
Пленарну сесію Міжнародної науково-практичної конференції, яка цього присвячена вшануванню пам’яті видатного українського мовознавця Георгія Георгійовича Почепцова – 100-річчю від дня народження, відкрив в.о. ректора, професор Сергій СОРОКІН.
У вітальному слові професор Сергій СОРОКІН подякував організаторам, гостям і учасникам конференції, представництво яких щороку збільшується і засвідчує популярність платформи «Ad orbem per linguas. До світу через мови» як серед ЗВО та інших установ України, так і зарубіжних: Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща, Республіки Ірландія, Литовської Республіки тощо.
Своїми спогадами про життєвий і науково-академічний шлях Георгія Почепцова поділився радник ректора КНЛУ, доктор філологічних наук, професор Роман ВАСЬКО і акцентував увагу на тому, що професор Г.Г. Почепцов був і залишається в наших спогадах як фундатор наукових шкіл КНЛУ.
Цікаві доповіді представили закордонні учасники конференції: професор Thom GENCARELLI (Manhattan University) запропонував для обговорення актуальну проблему «Evolution, Revolution, and Re/evolution: A Media Ecological Analysis of Our 21st Century Media Environment», яка викликала інтерес у всіх учасників заходу та спонукала до дискусії навколо питань трансформації сучасного медіасередовища та еволюції засобів людської комунікації. Науковець проаналізував ключові етапи розвитку комунікаційних технологій: від усного мовлення й письма до цифрових медіа та окреслив вплив нових інформаційних технологій на сучасне суспільство й людське мислення.
Соціологиня та старша дослідниця (European University Viadrina in Frankfurt (Oder) Susann WORSCHECH зосередилася на аналітиці і статистиці питань у контенті тематики «Illuminating the Blind Spot? The Thorny Path to Establishing Ukrainian Studies: The Case of Germany 1991–2025». Зокрема йшлося про труднощі інституціоналізації цього напряму та зростання інтересу до українських студій в європейському академічному просторі.
Професор Daniel RELLSTAB (University of Education Schwäbisch Gmünd) розкрив суть проблеми взаємодії людини та штучного інтелекту у доповіді «Speech Acts, Artificial Intelligence, and the Semiotics of Charles S. Peirce». На основі семіотичної теорії Чарльза Пірса учений проаналізував природу мовленнєвих актів і наголосив на принципових відмінностях між людською комунікацією та текстогенерацією штучного інтелекту. Особливу увагу було приділено питанням критичного мислення, інтерпретації значення та межам використання LLM-технологій у сучасному освітньому й інформаційному середовищі.
Завершилася пленарна сесія урочистим нагородженням науково-педагогічних працівників, студентів, аспірантів і докторантів КНЛУ за вагомі наукові досягнення у 2025–2026 навчальному році.
Проректор з наукової роботи професор Алла КОРОЛЬОВА дякує організаційному комітету, гостям, спікерам і учасникам наукової платформи «Ad orbem per linguas. До світу через мови» за співпрацю і творчий діалог!
Відділ науково-дослідної роботи
КНЛУ
